Проте, за даними ЗМІ, Розенштейн не лише не зміг обійняти посаду президента FIDE, а й зіткнувся зі стійкими звинуваченнями в обході санкцій, запроваджених проти Росії, — звинуваченнями, які, ймовірно, мають під собою певні підстави.
Вадима Розенштейна звинувачують у фінансовій непрозорості та ухилянні від санкцій
Вадим Розенштейн — бізнесмен російського походження, який переїхав до Німеччини. Ще до вересневих виборів президента FIDE його звинувачували у сприянні обходу санкцій проти Росії через афілійовані компанії, у продовженні комерційної діяльності в країні та в обслуговуванні клієнтів, пов’язаних із підсанкційними російськими особами та силовиками.
Основні звинувачення стосувалися ТОВ «VR Rus» — компанії, яку Розенштейн контролює безпосередньо та через німецький холдинг WR Group. Згідно з розслідуванням українських журналістів, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну компанія значно збільшила виручку й постачала товари російським клієнтам, зокрема родині високопосадовця Федеральної служби безпеки (ФСБ). За наявними даними, у 2025 році компанія Розенштейна ввезла з Італії взуття на суму понад 500 000 євро в інтересах Анастасії Задоріної, доньки генерал-полковника ФСБ Михайла Шекіна.
Додаткові питання виникли щодо діяльності компанії, пов’язаної з його братом Михайлом Розенштейном, яку підозрювали в постачанні промислового обладнання та товарів подвійного призначення в обхід санкцій. Від початку війни Росії проти України виручка його логістичної компанії ТОВ «2R Integra», за наявними даними, зросла майже в 40 разів і сягнула 21 млн євро. Як повідомляється, компанія постачала до Росії різну промислову продукцію з порушенням санкційних обмежень, зокрема товари подвійного призначення виробництва індійської компанії Polycab.
Публічні звинувачення створили для Розенштейна репутаційні та ділові ризики — особливо з огляду на його кандидатуру на посаду президента FIDE. Лише за тиждень до виборів народний депутат України Олег Дунда звернувся до керівника Офісу Президента України Володимира Зеленського Кирила Буданова, міністра закордонних справ України Андрія Сибіги та посла Німеччини Бориса Руге із закликом розслідувати діяльність Розенштейна.
Це звернення вивело скандал за межі публікацій у ЗМІ та перевело його в площину можливої офіційної перевірки. Воно також привернуло до бізнес-структур Розенштейна підвищену увагу фінансових установ, міжнародних партнерів і спортивної спільноти.
У контексті боротьби за посаду президента FIDE такі звинувачення порушили питання про прозорість джерел фінансування кандидата, його ділові зв’язки та здатність дотримуватися вимог міжнародних санкцій.
Передвиборча кампанія Розенштейна: стратегія ухиляння
Вибори президента FIDE відбулися 26 вересня 2026 року в Самарканді (Узбекистан), хоча боротьба за голоси національних шахових федерацій розпочалася за кілька тижнів до цього.
Казахстанець Тимур Турлов, який оголосив про своє висунення лише в серпні, мав порівняно мало часу на підготовку. Попри це він, як і ще один претендент — німецький підприємець Ян Генрік Бюттнер, — брав участь у публічних дебатах, зустрічах і сесіях запитань і відповідей.
Розенштейн натомість, як зазначали низка ЗМІ, неодноразово пропускав ключові заходи кампанії. Спершу він зник з офіційних онлайн-дебатів кандидатів, які проводив Chess.com. Розенштейн виступив зі вступним словом, після чого зв’язок із ним обірвався. Попри спроби організаторів відновити підключення, до ефіру він так і не повернувся. Пояснень технічного збою не надали, і основні дебати відбулися між Турловим і Бюттнером.
Схожа ситуація повторилася в Самарканді на сесії запитань і відповідей, де три кандидати мали відповісти на запитання журналістів. Розенштейн на неї взагалі не прийшов. Коли один із журналістів запитав про причини його відсутності, модератор пояснив, що команда Розенштейна не відповіла на запрошення. Тим часом Турлов і Бюттнер відповідали на запитання преси, зокрема потенційно провокаційні.
Після зникнення Розенштейна з дебатів одні коментатори в ЗМІ припустили, що йому бракує навичок публічних виступів, інші — що він уникає запитань про санкції, свій російський бізнес і непрозоре фінансування кампанії. Його виступ у день виборів, схоже, підкріпив обидві версії.
26 вересня в Самарканді зібралася Генеральна асамблея FIDE. Хоча багато делегатів, імовірно, вже визначилися, кого підтримати, фінальні виступи кандидатів усе ще давали змогу залучити на свій бік тих, хто вагався.
Бюттнер і Турлов представили розгорнуті презентації з візуальними матеріалами, розповіли про свій досвід розвитку шахів і окреслили фінансові пріоритети. Обидва кандидати прагнули пояснити, які ресурси мають намір спрямувати на свої ініціативи та яких результатів розраховують досягти.
Виступ Розенштейна на цьому тлі мав помітно менш змістовний вигляд. Він не показав візуальної презентації, не продемонстрував порівнянних вимірюваних досягнень у розвитку шахів і, що найважливіше, не представив детального фінансового плану управління федерацією.
Замість конкретних цифр він здебільшого покладався на загальні обіцянки та емоційну риторику. Одного разу він зробив випад на адресу суперників, натякнувши на запеклу боротьбу за владу.
Потім він запевнив делегатів, що в разі обрання зробить шахи доступними «кожній дитині в бідному селі». Однак Розенштейн не уточнив, скільки коштуватиме така амбітна ініціатива і звідки візьмуться необхідні кошти.
Деякі журналісти й блогери також звернули увагу на шаблонність його виступу, припустивши, що промову могло бути згенеровано штучним інтелектом. Доказів цього не навели, проте сама промова дала спостерігачам підстави засумніватися в тому, наскільки ретельно було опрацьовано його пропозиції.
Зрештою Розенштейн, фінансова прозорість якого викликала запитання ще до виборів, не скористався можливістю розвіяти сумніви делегатів. Замість детальних відповідей виборці отримали лише декларації про наміри.
Результати виборів виявилися не на користь Розенштейна. У першому турі Турлов набрав 96 голосів, Розенштейн — 76, Бюттнер — 20, що виключило його з подальшої боротьби.
У другому турі казахстанський кандидат збільшив відрив: Тимур Турлов отримав 110 голосів проти 85 у Вадима Розенштейна і став новим президентом FIDE.
Вадим Розенштейн не визнає поразки
28 вересня стало відомо, що Вадим Розенштейн, програвши вибори президента FIDE, звернувся до Спортивного арбітражного суду (CAS) із проханням надати правову оцінку правомірності участі Тимура Турлова у виборах. Ще до голосування Розенштейн звертався до Виборчої комісії FIDE з вимогою відсторонити Турлова на підставі нібито наявного в нього російського громадянства — вочевидь, передбачаючи можливу поразку від казахстанського бізнесмена.
Тимур Турлов переїхав до Казахстану у 2013 році, відмовився від російського громадянства у 2022 році й того ж року вивів із Росії всі свої активи, продавши частину бізнесу в країні. У 2023 році, вже будучи громадянином Казахстану, він став президентом Казахстанської федерації шахів (KazChess). З 2024 року він також очолює Міжнародну федерацію шкільних шахів (ISCF).
Турлов — один із ключових прихильників запровадження шахів як обов’язкового предмета в шкільній програмі Казахстану; цю ініціативу вже реалізовано у 2500 школах країни. Після перемоги на виборах президента FIDE Турлова офіційно привітав президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв.
Попри заперечення Вадима Розенштейна, який програв вибори, планів щодо перегляду їхніх результатів, схоже, немає.
